Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розтруб — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
регаль — я, ч., муз. 1) У 16 18 ст. – малий переносний орган з язичковими трубами без розтрубів. 2) Язичковий регістр органа, труби якого розміщуються зазвичай на мануалі брустверка … Український тлумачний словник
розтрубний — а, е. Який має розтруб … Український тлумачний словник
розширень — рня, ч., діал. Те саме, що розтруб (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
труба — и/, ж. 1) Довгий порожнистий предмет або пристрій, звичайно кільцевого перерізу, признач. для переміщення рідини, пари, газу і т. ін. || Порожниста споруда такої форми для відведення диму; димар. || Порожниста споруда під дорогою, насипом і т. ін … Український тлумачний словник
трубач — а/, ч. 1) Музикант, що грає на трубі, або сигналіст, що сурмить у трубу, ріг і т. ін., подаючи якийсь сигнал. 2) розм. Декоративна порода голубів, характерними ознаками яких є своєрідний голос і хвіст, схожий на розтруб … Український тлумачний словник
